Як забезпечити безпеку інфрачервоних обігрівачів у ванній кімнаті (та щоб вони справді працювали) Встановлення інфрачервоного обігрівача у ванній кімнаті – це своєрідна гра на удачу. У такому приміщенні постійно є пара та вода, яка розбризкується всюди – а це саме те, що найбільше не подобається електриці. Якщо не дотриматися правил проектування, може статися коротке замикання чи, ще гірше, сильний електричний шок. Щоб уникнути цього, ми зосереджуємося на трьох основних аспектах: герметичність, ізоляція та з’єднання з землею. Боротьба з вологою Ми використовуємо кварцові скляні трубки з міцними герметиками у місцях з’єднань. Чому? Тому що у вологій ванній кімнаті волога може потрапити до кінців лампи. Це призводить до появи іскор чи інших проблем. Ми також переконуємося, що кінці проводів мають міцну ізоляцію, щоб електричний струм не був занадто високим. Якщо скористатися дешевими герметиками, вольфрамовий філамент буде окислюватися та згорати. Це лише марна трата грошей. Проблеми з підключеннями Більшість обігрівачів виходять з ладу саме у місцях підключення. Саме там і виникають проблеми. Ми використовуємо конектори, стійкі до вологи – зазвичай R7 чи пружинні контакти. Це допомагає забезпечити міцне з’єднання. Нестійке з’єднання може призвести до серйозних проблем; це може призвести до надмірного нагрівання, що може знищити пластиковий корпус чи пошкодити ізоляцію проводів. Ще один порада: використовуйте силіконові проводи для внутрішніх з’єднань. Звичайний PVC не витримує щоденних циклів нагрівання. Силікон же може витримувати такі умови та продовжувати працювати. З’єднання з землею та компроміси Оскільки більшість настінних інфрачервоних обігрівачів мають металевий корпус, необхідно забезпечити належне з’єднання з землею. Ми вбудовуємо спеціальний елемент для з’єднання з землею прямо в алюмінієвий радіатор, щоб усе було простіше. Але є й складна частина. Можна подумати: „Чому б просто не загерметизувати все в водонепроникній коробці?“ Але якщо зробити все занадто герметичним, тепло залишиться всередині. Це може призвести до пошкодження компонентів обігрівача. Якщо температура всередині підніметься занадто високо, конденсатори в контрольній схемі можуть зламатися раніше, ніж слід. Усе залежить від балансу. Потрібно, щоб обігрівач був достатньо герметичним, щоб вода не потрапляла всередину, але водночас достатньо відкритим, щоб обігрівач міг „дихати“.